УВАГА! ПЕРЕЙДІТЬ НА НАШ НОВИЙ САЙТ WWW.VITASANA.TE.UA
Щитоподібна залоза. Це слово походить від грец. «тиреос» – щит, «ідос» – вид. Цей орган, що має вигляд щита, вперше був описаний знаменитим Галеном у II ст. до н.е. Міжнародна ж назва цього органа внутрішньої секреції – тиреоїдна залоза.
За своєю формою щитоподібна залоза нагадує метелика або підкову.
Розміри залози можуть змінюватися навіть у тої самої людини залежно від її функціонального стану; велике значення має кровонаповнення органа. Щитовидна залоза добре постачається кров’ю ( вона посідає перше місце серед органів за кількістю крові, яка протікає за одиницю часу на одиницю маси ). Вага його в середньому становить
Гормони щитоподібної залози, як відомо, справляють життєво важливий вплив на всі види обміну речовин і всі органи, передусім, включаючи серцево-судинну й нервову систему. Від інтенсивності діяльності щитоподібної залози залежать інтенсивність росту й статевого розвитку дітей, їх інтелект, а також емоційний статус людини
Основні функції щитоподібної залози
Як ми вже говорили, щитоподібна залоза, як й інші ендокринні органи, виробляє гормони, що надходять у кровообіг. Вона синтезує багаті на йод два гормони – трийодтиронін і тетрайодтиронін.
Основними компонентами для створення тиреоїдних гормонів є йод і білковий компонент тирозин – одна з незамінних амінокислот, що надходять в організм із продуктами харчування. Тобто такого роду амінокислоти, на відміну від замінюваних, не можуть утворюватися самим організмом. Ось чому для нормальної гормонотвірної функції щитоподібної залози потрібне повноцінне харчування з достатнім вмістом у харчових продуктах і йоду, і білкових речовин, з яких можливе утворення незамінних амінокислот, у тому числі й тирозину.
Щитоподібна залоза впливає на жировий, білковий і вуглеводний обмін. При зниженому гормонотворенні жирові молекули в більшій кількості перетворяться на холестерин, що сприяє більш швидкому розвиткові атеросклеротичних процесів в організмі й, насамперед, у кровоносних судинах серця й головного мозку.
Діяльність щитоподібної залози, так само як і діяльність будь-якого іншого ендокринного органа, пов'язана з усіма функціями людського організму. Це й зрозуміло, якщо згадати, що в організмі все взаємозалежно. Ось чому в разі того або іншого захворювання щитоподібної залози не залишаються байдужими багато внутрішніх органів й передусім серцево-судинна й нервова системи.
Патології щитоподібної залози та причини, що викликають їх
Останнім часом у всьому світі спостерігається зростання ендокринних захворювань. Найчастішими є цукровий діабет і патології щитоподібної залози. Ендокринні захворювання можуть мати гострий або ж хронічний характер. У деяких випадках становлять загрозу для життя.
Причини захворювання щитоподібної залози різноманітні. До них належать й неправильне харчування, і вживання недоброякісної води, і несприятлива екологічна обстановка, у тому числі й радіаційна. Але все-таки головною причиною виникнення захворювання є йододефіцит.
Захворювань щитоподібної залози налічується не один десяток, однак найпоширенішими є зоби – нетоксичний (ендемічний і спорадичний) і токсичний (тиреотоксикоз або «базедка»), гіпотиреози й запальні процеси. Чільне місце в цій патології займають вузлові форми зобу. А останнім часом почастішали ракові захворювання цього ендокринного органа.
Дефіцит йоду і його наслідки
Спектр йододефіцитних захворювань широкий і залежить від того, в якому періоді життя відбувається вплив недостачі йоду на організм.
Брак йоду в період вагітності й ембріонального розвитку призводить до високої поширеності спонтанних абортів, особливо в I триместрі вагітності; високої перинатальної і дитячої смертності, уродженим вадам розвитку, уродженому гіпотиреозу з відставанням у фізичному й розумовому розвиткові.
У дитячому й підлітковому віці дефіцит йоду супроводжується збільшенням щитоподібної залози, у деяких випадках з порушенням або затриманням фізичного, розумового й статевого розвитку.
У зрілому віці дефіцит йоду супроводжується різним ступенем збільшення щитоподібної залози. Кретинізм на йододефіцитних територіях трапляється із частотою від 1 до 10%.
-
емоційні: пригнічений настрій, дратівливість, сонливість, погіршення пам'яті, зниження інтелекту, часті головні болі;
-
кардіологічні: атеросклероз, аритмія, підвищення нижнього артеріального тиску через набряклість судинних стінок;
-
імунодефіцитні: часті інфекційні й простудні захворювання через зниження функції щитоподібної залози;
-
гінекологічні: нерегулярність менструального циклу, безплідність, мастопатія.
І ще: брак природного йоду призводить до накопичення в щитовидній залозі, особливо у дітей, йоду радіоактивного, а це чинник підвищеного ризику розвитку ракових захворювань.
Серед захворювань щитоподібної залози найчастіше зустрічається: дифузний еутироїдний зоб, дифузний токсичний зоб, вузловий еутироїдний зоб, вузловий токсичний зоб, багатовузловий еутироїдний зоб, багатовузловий токсичний зоб, вузловий зоб з кістозною трансформацією вузлів, гіпотиреоз, аутоімунний тиреоїдит, а також можливе поєднання цих патологій у цьому випадку виставляється діагноз змішаний зоб.
Розглядаючи питання вузлового зобу, слід звернути увагу на те, що зустрічаються випадки: вузлів щитоподібної залози та вузлів з кістозною трансформацією, так званих кіст щитоподібної залози. Ці утвори, як правило мають капсулу, в якій проходять кровоносні судини та нервові закінчення, котрі живлять пухлину. Лише в поодиноких випадках судини також проходять крізь сам вузол.
Існує багато методів лікування даної патології. Їх можна розділити на консервативні: гормональні препарати, харчові добавки, розсмоктуюча терапія, препарати йоду і. т. д.; та інвазивні: оперативне лікування, лазеріндукована інтерстиціальна термотерапія, склероотерапія. Згідно новітніх досліджень консервативні методи є неефективними.
Отже методом вибору залишаються: оперативне лікування, лазеріндукована інтерстиціальна термотерапія та склеротерапія. Кожен із них повинен починатися з цитологічного дослідження. Під контролем УЗД береться невелика група клітин власне вузла і досліджується під мікроскопом, крім того визначається рівень гормонів щитоподібної залози. Після результатів досліджень вирішується питання про метод лікування даного захворювання.
Медичний центр "Віта Сана”, єдиний на території України, пропонує лікування вузлового зобу та вузлового зобу з кістозною трансформацією методом лазеріндукованої інтерстиціальної термотерапії. Цей метод грунтується на використанні поєднаної дії, лише, світла та температури на кінці світлопровідника, котрий підведений до самої пухлини. Використовується температура, яка впливає на білкові структури клітини не руйнуючи її в цілому, але подальший поділ останньої стає неможливим. За рахунок того що вузли щитоподібної залози кровопостачаються через капсулу температура, яка створюється в вузлі не поширюється за межі його капсули, оскільки в даному випадку кров слугує охолоджувальною рідиною.
Отже лікування проводиться лише вузла, температура оточуючої тканини не міняється, це доведено науковими дослідами. Згодом пролікована тканина поступово зменшується та заміщається "внутрішнім” рубцем, який не несе загрози ні для щитоподібної залози, ні для організму вцілому. Всі маніпуляції проводяться лише під контролем УЗД та з суворим дотриманням стерильності.
Переваги лікування хвороб щитовидки лазером:
-
Маніпуляція проводиться амбулаторно (Вам не потрібно змінювати свій стиль повсякденного життя);
-
Процедура не вимагає спеціальної підготовки;
-
Не проводиться наркоз;
-
Не проводиться оперативне втручання;
-
Немає деформуючих післяопераційних рубців;
-
Відсутність специфічних післяопераційних ускладнень (пошкодження голосових нервів чи при щитоподібних залоз);
-
Зберігається щитоподібна, а також її функція;
Схематичне зображення лазеріндукованої інтерстиціальної термотерапії:
Ризик лазеріндукованої інтерстиціальної термотерапії мінімальний.
