Категорії каталога

Форма входу

Головна » Статті » Хвороби щитоподібної залози

Дифузний токсичний зоб

Дифузний токсичний зоб

 

Дифузний токсичний зоб – це захворювання, при якому в першу чергу  відбувається неконтрольоване зростання функціональної активності органу із поступовим збільшенням щитоподібної залози.

         Хвороба розвивається внаслідок порушень у імунній системі. В організмі починають вироблятись антитіла до щитоподібної залози, які за своєю будовою схожі  до гормону гіпофізу (ТТГ) і стимулюють поділ клітин та вироблення ними гормону.

Діагностувати захворювання щитоподібної залози не завжди легко. Хворі, як правило безрезультатно, лікуються у кардіолога, гастроентеролога, невролога та інших спеціалістів. Під час проведення УЗД щитоподібної залози кваліфікований спеціаліст може запідозрити дуфзний токсичний зоб. Проте, остаточно діагноз виставляється після визначення рівня тироїдних гормонів в крові. Поява екзофтальму (пучоокості) свідчить про запущеність хвороби та вказує на неможливість вилікувати хворого тільки консервативними методами.

Лікування дифузного токсичного зобу можна поділити на консервативне та радикальне.

До консервативного напрямку лікування відноситься медикаментозна тиреостатична терапія, яка має мету заблокувати вироблення та виділення гормонів клітинами щитовидної залози. До цієї групи препаратів відносяться мерказоліл (метизол), адреноблокатори, пропілтіоурацил, розчин люголю, літію карбонат. При дифузному токсичному зобі, на ранній стадії, цими препаратами можна досягти тривалої ремісії хвороби, а в решті випадків вони забезпечують компенсацію лише при безперервному прийомі. Враховуючи той факт, що всі ці препарати мають токсичну дію, а також призводять до збільшення залози, після досягнення медикаментозної компенсації проводиться радикальне лікування. До таких методів лікування відноситься хірургічне втручання, терапія радіоактивним йодом та, за певних умов, лазеріндукована інтерстиціальна термотерапія.

При лікуванні шляхом прийому радіоактивного йоду, він майже весь накопичується в клітинах щитоподібної залози, руйнуючи їх. Недоліком цього методу є те, що відбувається неконтрольоване руйнування тканини залози, це в  переважній більшості випадків призводить до зниження функціональних властивостей щитоподібної залози – гіпотиреозу.

Хірургічне лікування: видаляється більша частина щитоподібної залози. Залишаються кукси обох долей приблизно по 3,5 грам з кожної сторони, так звана субтотальна резекція. Недоліком цього методу є високий відсоток рецидиву захворювання, що в свою чергу веде до повторних оперативних втручань, які залишають слід на шкірі у вигляді післяопераційного рубця.

Методом лазертермії під УЗД контролем лікується частина залози, яка в послідуючому заміщається сполучною тканиною, що призводить до зменшення гормонпродукуючої тканини. Дане лікування більш прогнозоване за наслідками, хоча і більш складне та коштовне.

 

Категорія: Хвороби щитоподібної залози | Додав: vitasana (13.02.2009)
Переглядів: 2272 | Рейтинг: 4.8/12 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]